Зразок подання до суду

1 июня 201821 апреля 2024 admin

Зразки позовних заяв

Пропонуємо Вашій увазі зразки позовних заяв, якими Ви можете скористатись при зверненні до суду.

Однак, пам’ятайте, кожна справа індивідуальна, тому по кожній справі варто додатково проконсультуватись із юристом, щоб не пропустити важливі деталі справи.

Позовна заява про повернення строкового банківського вкладу

До Галицького районного суду м. Львова

Позивач:
С.К.І.
79000, м. Львів, вул. Суботівська, буд. 20, кв.10
тел.(032) 234-50-39

Відповідач:
Відкрите акціонерне товариство
комерційний банк «Надра»
Відділення № 53 філії ВАТ КБ «Надра» Львівське РУ
79000, м Львів, вул. Коперніка

Матеріальна шкода — 6674,13 доларів США
Пеня – 434, 3 доларів США
Моральна шкода – 150 доларів США

Позовна заява
про повернення строкового банківського вкладу

05 січня 2009 року у м. Львові між відповідачем по справі — Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі Відповідач) в особі менеджера відділення №53 філії ВАТ КБ «Надра» Львівського РУ М.О та мною, Позивачем по цій справі С. К. було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» № 738111 (далі Договір). Предметом Договору є розміщення мною у Відповідача строкового вкладу в сумі 6605.44 доларів США ( шість тисяч шістсот п’ять доларів США 44 центи) на строк 1 (один) місяць з 05 січня 2009 р. по 5 лютого 2009 року з виплатою Відповідачем на мою користь відсотків на суму вкладу з розрахунку 12,5 % річних.

Відповідно до п.3.4.5 Договору, Відповідач зобов’язаний був повернути мені за моєю вимогою в кінці строку дії Вкладу чи у випадках дострокового розірвання Договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Відповідно до п. 3.4.4 Договору, Відповідач зобов’язаний був сплатити проценти шляхом перерахування коштів на рахунок в останній день строку дії Вкладу.

05 січня 2009 року я виконала свої зобов’язання по Договору та внесла готівкою на депозитний рахунок 6605.44 доларів США, що підтверджується Звітом по депозиту Мій вибір в валюті USD № 738111, відкритому в пакеті послуг ПП «Базовий+» № 11111 на дату 05.02.2009р.

26 січня 2009 року я звернулася до в. о начальника відділення №53 філії ВАТ КБ «Надра» Львівського РУ п. Дороги А. О. із заявою про повернення мені 05 лютого 2009 року строкового вкладу, а також відсотків нарахованих відповідно до п. 2.3 Договору (копія заяви додається). 05 лютого 2009 року я прийшла до Відповідача отримати кошти, проте мені відмовили в їх видачі, посилаючись на відсутність готівки, у зв’язку з кризовою економічною та політичною ситуацією в державі.

Таким чином, на момент подання цієї заяви Відповідач не повернув мені суму депозитного вкладу та нарахованих відсотків, чим порушив свої зобов’язання по Договору. Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, є недопустимою одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Ні договором, ні жодним законом Відповідач свої дії не обґрунтовує, оскільки чинне законодавство України такого права йому не надають. Своїми діями Відповідач порушив також вимоги ст.ст. 629 та 1060 Цивільного Кодексу України, пункт 3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року №516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1256/8577).

Враховуючи зазначене, на підставі та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 386, 525, 611, 615, 629, 1058, 1060 Цивільного кодексу України, ст. ст. 95, 96. 97, 98, Цивільного процесуального кодексу України, п. 3 ст. 50 Закону України „Про власність”, п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93, п. п. 2.1, 2.2, 2.4, 3.4.3,3.4.4, 3.4.5, 5.1, 7.2 Договору, —

ПРОШУ:

1.Cтягнути з Відповідача на мою користь 6674, 13 доларів США (6605.44 доларів США сума вкладу і 68, 69 доларів США нараховані згідно умов Договору відсотки);

2.Зобов’язати сплатити Відповідача пеню в розмірі 434,3 доларів США (тобто подвійна облікова ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання) за кожен день прострочення виплати вкладу;

Додатки:

1. Копія Договору банківського вкладу №738111 від 05.01.2009 р.
2. Копія звіту по депозиту Мій вибір в валюті USD № 738111, відкритому в Пакети послуг ПП «Базовий+» № 111111 на дату 05.02.2009.
3. Копія Заяви від 26.01.2009р. про повернення депозитного вкладу.
4.Довідка від лікаря дорожної поліклініки львівської залізниці від 13.02.2009р.
5. Копія заяви та додатків до неї для Відповідача.
6. Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
7. Квитанція про сплату держмита за відшкодування моральної шкоди.

16 лютого 2009 року

Позовна заява про стягнення недоплачуваної щомісячної допомоги по догляду за дитиною

Сихівському районному суду м. Львова

Позивач:
Симоненко Наталія Михайлівна
79031 м. Львів вул. Стрийська, 50 / 291

Відповідач:
Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
79066 м. Львів вул. Зубрівська, 9.

П О З О В Н А З А Я В А

про визнання неправомірними дії Сихівського відділу соціального захисту та стягнення недоплачуваної щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

1 січня 2005 року в мене народилася дочка Симоненко Христина Ігорівна. У березні 2005 року мені була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вважаю, що в 2007 році відповідач невірно здійснив нарахування та виплату вищевказаної допомоги, чим порушив моє право на соціальний захист та гарантовану державою матеріальну підтримку материнства.

Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Відповідно до цього Закону призначається такий вид державної допомоги сім’ям з дітьми: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, інший родич), який фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг, встановлених Конституцією України і чинними законами, прав і свобод.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Виплата допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

На підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їм.

Таким чином, будь-які закони та нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини стосовно прав та свобод громадян, у тому числі Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 мають відповідати вимогам Конституції України.

Проте, ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було обмежено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та встановлено, що така надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрачання чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням права та обов’язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону. При цьому ст. 74 Закону України «Про Конституційний суд України» визначено, що Конституційний суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Отже, Конституційний суд України, виходячи зі змісту ст. 74 Закону України «Про Конституційний суд України», може поширювати або не поширювати рішення у справі на правовідносини, які виникли внаслідок дії оспорених нормативно-правових актів.

Пунктом 5 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 зазначено, що «рішення Конституційного суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними».

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком до 6 років:

з 1 січня — 434 гривні;
з 1 квітня – 463 гривні;
з 1 жовтня – 470 гривень.

Всупереч рішенню Конституційного суду України Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виплачував у 2007 році Позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку наступним чином:

січень 2007 р. – 122,44 грн.;
лютий 2007 р. – 122,44 грн.;
березень 2007 р. – 122,44 грн.;
квітень 2007 р. – 129,03 грн.;
травень 2007 р. – 129,03 грн.;
червень 2007 р. – 129,03 грн.;
липень 2007 р. – 129,03 грн.;
серпень 2007 р. – 132,64 грн.;
вересень 2007 р. – 134,45 грн.;
жовтень 2007 р. – 136,13 грн.;
листопад 2007 р. – 140,05 грн.;
грудень 2007 р. – 144,10 грн.

Отже, розмір недоотриманої допомоги за 2007 рік становить 3 919 грн. 19 коп. (Три тисячі дев’ятсот дев’ятнадцять гривень дев’ятнадцять копійок) (Розрахунок додається. Розрахунок зроблено на підставі довідки № 4426 від 28.05.2009 р., виданої Сихівським відділом соцзахисту управління соцзахисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, та Виписки з основної карти Симоненко Н.М. за період з 03.01.2007 р. по 04.05.2007 р., виданої Львівським міським відділенням № 18 Західного ГРУ Приватбанку).

Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Читайте так же: Налог дикларация

Мої законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних норм Законів України. Про належні мені виплати мені стало відомо лише в травні 2009 року.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 5, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.ст. 4, 6, 17, 18, 19, 104, 105, 106 КАС України,

Визнати неправомірними дії Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Стягнути з Відповідача на користь Позивача недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 3 919 гривень 19 копійок.

1. Копія позовної заяви;
2. Копія паспорта;
3. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
4. Копія Свідоцтва про одруження;
5. Копія Свідоцтва про народження дитини;
6. Копія трудової книжки;
7. Довідка № 4426 від 28.05.2009 р. Сихівського відділу соціального захисту управління соцзахисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
8. Виписка з основної карти Симоненко Н.М. за період з 03.01.2007 р. по 04.05.2007 р., видана Львівським міським відділенням № 10 Західного ГРУ Приватбанку.
9. Квитанція про сплату судового збору.

20 жовтня 2009 р. Симоненко Н.М.

Адміністративний позов про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

До Галицького районного суду м. Львова

Позивач: Івануса Ганна Олександрівна
м. Львів, вул. В. Великого, 1, кв. 2
тел.0676720101

Відповідач : Директор Департаменту гуманітарної
політики Львівської міської ради
м. Львів, пл. Ринок, 1, 79008

Третя особа 1: Львівський міський центр соціальних служб
для сім’ї, дітей та молоді Департаменту гуманітарної
політики Львівської міської ради
м. Львів, вул. Мендєлєєва, 8, 79005

Третя особа 2: Франківський відділ соціального захисту
Управління соціального захисту Департаменту
гуманітарної політики Львівської міської ради
м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85, 79044

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

У мене на утриманні є троє неповнолітніх дітей: двоє від попереднього шлюбу і одна від теперішнього. Відповідно до чинного законодавства моїй сім’ї надано статус багатодітної сім’ї.

3 вересня 2010 Департаментом гуманітарної політики ЛМР мені та моїм дітям було видано посвідчення батьків (посвідчення №000244) та дітей з багатодітної сім’ї (посвідчення №000398 та №0000397).

07.09.10р. я отримала листа від директора Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Департаменту гуманітарної політики ЛМР, в якому мене повідомлено про те, що моя сім’я, в якій виховується троє неповнолітніх дітей, згідно роз’яснень Міністерства юстиції України №4254-0-26-10-21, більше не вважається багатодітною, тому мене зобов’язують повернути отримані посвідчення, які тимчасово визнаються недійсними до внесення змін до чинного законодавства.

25.10.10р. я звернулась із скаргами до директора Департаменту гуманітарної політики ЛМР та в прокуратуру м Львова, в яких просила зобов’язати директора Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Департаменту гуманітарної політики ЛМР не витребовувати у нас посвідчення батьків та дітей з багатодітної сім’ї та не визнавати їх недійсними.

10.11.10р. я отримала листа з прокуратури м. Львова, в якому мене повідомлено, що моє звернення скеровано для розгляду до директора Департаменту гуманітарної політики ЛМР.

29.11.10р. я отримала листа з Департаменту гуманітарної політики ЛМР, в якому мені ще раз було роз’яснено, що згідно роз’яснення Міністерства юстиції України №4254-0-26-10-21 від 05.05.10р. моя сім’я не відноситься до категорії багатодітних та не має права отримувати посвідчення, тому що вона «утворена шляхом повторного шлюбу батьків та спільного виховання трьох та більше дітей від попередніх шлюбів без їх усиновлення».
Вважаю такі дії директора Департаменту гуманітарної політики ЛМР (посадову особу, яка відповідальна за видачу посвідчень багатодітним сім’ям) протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки законодавство не змінювалось, — було надано лише роз’яснення, яке не має нормативно-правового характеру. Таке роз’яснення суттєво звужує моє право та право моїх дітей на пільги, на соціальний захист, які передбачені чинним законодавством України.

Так, в ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітна сім’я — сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, вважаю, що сім’ї, які утворені шляхом повторного шлюбу одного з батьків та спільного виховання трьох і більше дітей від попередніх шлюбів без їх усиновлення, відносяться до категорії багатодітних сімей.

До такого висновку дійшло також Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, давши відповідне роз’яснення Міністерству праці та соціальної політики України (лист №16.02.10р. №4.1/1562). У цих роз’ясненнях зазначено: «сім’ї утворені шляхом повторного шлюбу батьків та спільного виховання трьох і більше дітей від попередніх шлюбів без їх усиновлення, можуть бути віднесені до категорії багатодітних сімей».

Згідно з 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Загальної декларації прав людини кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і
міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Згідно із ст. 25 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини. Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

Відповідно до ст. 2 Загальної декларації прав людини кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Згідно з ст. 3 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ) від 19.10.73 держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються забезпечити рівне для чоловіків і жінок право користування всіма економічними, соціальними і культурними правами, передбаченими в цьому Пакті. Такий принцип закріплений також в ст. 3 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII від 19.10.73

Відповідно до ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права сім’я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства і держави. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, повинні вжити належних заходів для забезпечення рівності прав і обов’язків обох з подружжя щодо одруження, під час перебування в шлюбі і при його розірванні. В разі розірвання шлюбу має передбачатися необхідний захист усіх дітей.

Схожий принцип закріплений і в ст. 10 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, де зазначено, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що сім’ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання.

В ч. 3 ст.10 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права наголошується, що особливих заходів охорони і допомоги має вживатися щодо
всіх дітей і підлітків без будь-якої дискримінації за ознакою сімейного походження чи за іншою ознакою.

Згідно із ч.1 ст.24 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожна дитина без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного чи соціального походження, майнового стану або народження має право на такі заходи захисту, які є необхідними в її становищі, як малолітньої, з боку її сім’ї, суспільства і держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне поліпшення умов життя. Держави-учасниці вживуть належних заходів щодо забезпечення здійснення цього права, визнаючи важливе значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільній згоді.

Згідно з ч.2 ст.2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються гарантувати, що права, проголошені в цьому Пакті, здійснюватимуться без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини. Така ж норма закріплена в ч.1 ст.2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ст. 4 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що відносно користування тими правами, що їх та чи інша держава забезпечує відповідно до цього Пакту, дана держава може встановлювати тільки такі обмеження цих прав, які визначаються законом, і лише стільки, скільки це є сумісним з природою зазначених прав, і виключно з метою сприяти загальному добробуту в демократичному суспільстві.

Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Сімейного кодексу України сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Згідно ст. 4 Сімейного кодексу України кожна особа має право на проживання в сім’ї. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.

Згідно із ст. 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини та бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.

Отже, держава окрім того, що не визнає мою сім’ю багатодітною, позбавляє її пільг, не вживає заходів для забезпечення гідного рівня життя, вона ще й дискримінує моїх дітей, не надаючи ряду пільг, які надаються іншим дітям, батьки яких перебувають у шлюбі.

Зняття моєї сім’ї з обліку багатодітних сімей, стало причиною ненадання надавачами житлово-комунальних послуг пільг та стягнення боргу за уже надані пільги з січня по вересень 2010року. Такими протиправними діями відповідач поставив мою сім’ю, яка і без цього потребувала з боку держави матеріальної допомоги і підтримки у важке матеріальне становище.

Моральна шкода полягає в тому, що через нестачу коштів та утворення боргів, через ходіння до різних державних установ зі скаргами у мене виникли сильні душевні хвилювання і як наслідок появились сильні головні болі, головокружіння, втрата апетиту, безсоння. Таку моральну шкоду я оцінюю в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Згідно з ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Враховуючи все вищесказане, керуючись вище зазначеними нормами та ст. 17, ч.1 ст.18, ч.1 ст.19, ч.2 , 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, —

1. Визнати дії Відповідача протиправними щодо:

• невизнання моєї сім’ї багатодітною,

• визнання посвідчень батьків та дітей з багатодітної сім’ї недійсними та

• витребування їх у нас

2. Зобов’язати Відповідача не витребовувати у нас посвідчення батьків (посвідчення № 000244) та дітей з багатодітної сім’ї (посвідчення №000397, 000398).

3. Зобов’язати Відповідача вжити заходів для внесення інформації про мою сім’ю до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб.

4. Стягнути з Відповідача моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Додатки:
1. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 22.10.03р
2. Копія свідоцтва про шлюб від 12.08.05р.
3. Копія свідоцтва про народження Марінуч Я.М. від 16.09.97р.
4. Копія свідоцтва про народження Марінуч Д.М. від 15.11.99р.
5. Копія свідоцтва про народження Івануса О.О. від 29.12.05р.
6. Довідка з місця проживання про склад сім’ї і прописки від 26.11.10р. №1564
7. Акт про встановлення фактичного місця проживання від 01.12.10р.
8. Копія посвідчення батьків з багатодітної сім’ї № 000244
9. Копія посвідчення дитини з багатодітної сім’ї № 000397
10. Копія посвідчення дитини з багатодітної сім’ї № 000398
11. Копія листа Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді № 2606/504 від 7.09.2010 р.;
12. Копія скарги до Департаменту гуманітарної політики ЛМР від 25.10.10р.
13. Копія скарги до прокуратури 25.10.10р.
14. Копія листа з Департаменту гуманітарної політики ЛМР від 23.11.10р. №2604-1124
15. Копія листа з прокуратури від 05.11.10р. №748-10
16. Копія довідки з ЛКП «Південне» про зупинення надання пільг від 17.11.2010р.
17. Копія квитанції з ЛКП «Південка» за жовтень 2010 року.
18. Копія листа з Міністерства юстиції України № 4254-0-26-011 від 05.05.10р.
19. Копія листа з Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту №4.1/1562 від 16.02.10р.
20. Копія позову з додатками для Відповідача та Третіх осіб
21. Квитанція про сплату держмита

Позовна заява про стягнення аліментів на дитину

До Шевченківського районного суду м. Львова
вул. Січових стрільців, 12, м Львів

Позивач: Пелех Тетяна Петрівна
Б. Хмельницького, 27, кв. 8, м. Львів, 79037
тел. 8 (067) 1941515

Відповідач: Гладиш Олег Ігорович
вул. Збаразька, 8, м. Львів, 79014
тел. 276-85-81

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про стягнення аліментів на дитину

21 червня 2003 року я, Пелех Тетяна Петрівна, уклала шлюб з Гладиш Олегом Ігоревичем (далі Відповідач), який ми зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Личаківського управління юстиції м. Львова, актовий запис № 120.

За час перебування у шлюбі у нас народився син – Гладиш Михайло Олегович, 2005 р.н., який проживає разом зі мною і перебуває на моєму повному утриманні.

Після народження дитини Відповідач з пологового будинку відвіз нас з сином до своєї матері, оскільки за місцем спільного проживання не завершився ремонт. Згодом я з сином переїхала до моєї матері, оскільки після закінчення листка непрацездатності по пологах змушена була вийти на роботу. До цього часу продовжуємо з сином проживати у моєї матері.

За весь термін з моменту народження сина жодних коштів та іншої допомоги на утримання сина я не одержувала.

У ст. 150 Сімейного кодексу України визначені обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме : батьки зобов’язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров’я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Однак від народження дитини відповідач ухиляється від утримання дитини, його виховання, не піклується про здоров’я дитини, її фізичний, духовний розвиток.

Коли постало питання про утримання дитини, Відповідач перестав приходити до дитини та бачитися з ним. У такий специфічний спосіб відповідач відмовився від участі у вихованні дитини.

Заробітна плата, яку я отримую не дає мені можливість повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дитини, розвитку творчих та пізнавальних здібностей, уподобань дитини, розвитку обдарувань.

Мої неодноразові прохання надати матеріальну допомогу є без результативними.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 180, ч.3 ст. 181, ст. 182, ч.1 ст. 183, ч. 1 ст. 191, ч.1 ст. 194 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 15, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України,

1. Стягнути з Гладиш Олега Ігоровича аліменти на мою користь за минулий час (за останні три роки) та стягувати в подальшому до досягнення Гладиш Михайлом Олеговичем повноліття, у розмірі ½ частини заробітку (доходу) Відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
2. Покласти на Відповідача всі судові витрати;
3. Витребувати з Відповідача Церковне свідоцтво про хрещення дитини та Свідоцтво про народження дитини, видане органом РАЦС, яке з моменту реєстрації дитини знаходиться у нього.

1. Копія Свідоцтва про укладення шлюбу;
2. Копія довідки про місце проживання Пелех Т.П.;
3. Довідка про заробітну плату Пелех Т.П.;
4. Копія позовної заяви разом з додатками (5 ст.).

21 травня 2010 року

Позовна заява про позбавлення батьківських прав

До Франківського районного суду м. Львова

Позивач: Комарова Лілія Ігнатівна
79000, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 71, кв. 165

Відповідач: Кіц Олександр Анатолійович
Київська обл., Володарський р-н, с. Коропи

Третя особа без самостійних вимог :
Франківська районна адміністрація
Львівської міської ради
79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85

Позовна заява
про позбавлення батьківських прав

06.12.2002 р. між мною, Позивачем у цій справі, та Кіцом Олександром Анатолійовичем (далі – Відповідач) було розірвано шлюб, про що було видано Свідоцтво про розірвання шлюбу серія І-СГ № 120691. Від цього шлюбу я виховую доньку — Кіц Карину Олександрівну, 06.05.1998 року народження, яка перебуває на моєму утриманні та проживає зі мною.

10.03.2006р. зареєстровано шлюб між мною та гр. Комаровим Анатолієм Юрієвичем, про що було видано Свідоцтво про шлюб серія І-СГ №022592. Від цього шлюбу у нас народилось дві дитини.

Відповідач у цій справі є батьком малолітньої Кіц Карини Олександрівни 06.05.1998 р. н., проте він не бере участі у вихованні дитини, не провідує доньку, не цікавиться здоров’ям дитини, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує дитину. Ці обставини підтверджуються такими доказами :

— актом обстеження умов проживання дитини від 26.11.2010 р., під час проведення якого малолітня Кіц Карина Олександрівна 06.05.1998 р. н. повідомила, що її тато – Комаров Анатолій Юрійович;
— письмовою заявою Дуб’як Олени, яка проживає за адресою : м. Львів, вул. Стрийська, 71, кв. 137, про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, не піклується про доньку;
— письмовою заявою Тиліпського Н.І. , який проживає за адресою : м. Львів, вул. Стрийська 71, кв. 166, про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, не піклується про доньку;
— інформацією адміністрації середньої загальноосвітньої школи № 50 про те, що Кіц Олександр Анатолійович не цікавиться навчанням та вихованням дитини;
— інформацією з відділу державної виконавчої служби Володарського району управління юстиції у Київській області про те, що станом на 11.10.2010 р. заборгованість по аліментам за період з 27.08.2008 р. становить більше 10000 (десяти тисяч) грн.;
— висновком комісії з питань захисту прав дитини Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав Кіца Олександра Анатолійовича від 26.11.2010 № 35-3554.
Відповідно до ст. ст.150,157 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов’язаний брати участь у її вихованні та утриманні. У випадку ухилення батьків від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини вони можуть бути позбавлені батьківських прав (ст.164 Сімейного кодексу України).

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини я вважаю за доцільне позбавити відповідача батьківських прав. З цією вимогою погоджується також комісія з питань захисту прав дитини Франківської районної адміністрації Львівської міської ради.

Враховуючи зазначене, на підставі ст. ст. 150. 157, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України,

Прошу:

1. Позбавити Відповідача — Кіца Олександра Анатолійовича батьківських прав відносно доньки Кіц Катерини Олександрівни, 06.05.1998 року народження.
2. Судові витрати покласти на Відповідача.

1. Копія свідоцтва про народження Кіц К.О.
2. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 06.12.02р.
3. Копія акта обстеження умов проживання дитини від 26.11.2010 р
4. Копія заяви Дуб’як Олени про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, не піклується про доньку.
5. Копія заяви Тиліпського Н.І. , про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, не піклується про доньку.
6. Копія листа із середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№50 м. Львова школи від 06.10.10р №1055.
7. Копія довідки зі школи від 06.10.10р. №1054.
8. Копія довідки з відділу державної виконавчої служби від 11.10.10р. №106
9. Копія довідки з відділу державної виконавчої служби від 11.10.10р. №107
10. Копія довідки з відділу державної виконавчої служби від 11.10.10р. №108
11. Копія Висновку комісії з питань захисту прав дитини Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав Кіца Олександра Анатолійовича від 26.11.2010 № 35-3554.
12. Копія позовної заяви та додатків до неї для Відповідача.
13. Копії квитанцій про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

« 21 » грудня 2010 р.

Позовна заява про розірвання шлюбу

Франківський районний суд м. Львова

Позивач : Комар Надія Степанівна
м. Львів, вул. В.Великого, 34/98
тел. 263-06-10

Відповідач: Комар Богдан Степанович
м. Львів, вул. В.Великого, 34/98
тел. 263-06-10

Позовна заява
про розірвання шлюбу

25 липня 1992 року між мною та Відповідачем було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу Великосілківської сільської ради Кам’янко-Бузького району Львівської області було зроблено запис за № 12.

Від цього шлюбу у нас народилось двоє дітей, син – Комар Степан Богданович, 1993 р.н. та донька – Комар Софія Богданівна, 2003 р.н.

Спочатку наше сімейне життя складалось добре, проте протягом останніх років шлюбні відносини між нами поступово погіршились. Тепер у наших відносинах взагалі відсутнє порозуміння та повага. Це спричинено систематичним зловживанням Відповідачем алкогольними напоями, внаслідок чого він взагалі перестав забезпечувати утримання наших дітей та допомагати мені вести домашнє господарство. Таким способом свого життя Відповідач залишив без належної батьківської уваги наших дітей, унеможливив нормальне спілкування зі мною та поклав обов’язок утримання нашої сім’ї лише на мене. Ця поведінка Відповідача продовжується протягом тривалого часу, вона нестерпна для мене, приносить мені та дітям лише негативні емоції, душевні страждання та значні фінансові витрати.

Вважаю, що шлюб між нами є лише формальним, оскільки особисті відносини між мною та Відповідачем уже тривалий час мають негативний характер, між нами відсутнє нормальне спілкування. Мої неодноразові прохання не вживати алкоголь та допомагати мені утримувати нашу сім’ю не дали жодних результатів. Відповідач не вважає за потрібне змінювати свою поведінку та спосіб життя. Продовжувати такі шлюбні відносини я не бажаю.

Вважаю також, що надання строку на примирення не виправить стан наших шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між нами в минулому не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан моїх відносин з Відповідачем та продовжить їх перебіг в часі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 110, 112 СК України та ст. ст. 3, 118, 119 ЦПК України,

Прошу :

1. Розірвати шлюб між мною Комар Надією Степанівною, та Відповідачем — Комар Богданом Степановичем, зареєстрований 25 липня 1992 року Великосілківською сільською радою Кам’янко-Бузького району Львівської області за актовим записом № 12
2. Судові витрати покласти на Відповідача

Додатки :
1) Копія Свідоцтва про укладення шлюбу
2) Копія Свідоцтва про народження Комар С.Б.
3) Копія Свідоцтва про народження Комар С.Б.
4) Копія позовної заяви та доданих документів
5) Квитанції про сплату судового збору та витрат на ІТЗ

05 червня 2010 р.

Позовна заява про розірвання шлюбу і поділ спільного майна подружжя

До Шевченківського районного суду м. Львова

Позивач: Марущак Юлія Семенівна

79020 м. Львів, вул. Щепова, буд. 7, кв. 41

Відповідач: Марущак Павло Леонідович

79020 м. Львів, вул. Заозерна, буд. 3, кв. 2

Ціна позову: 46 050 гривень

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про розірвання шлюбу і поділ спільного майна подружжя

15 вересня 2005 року я уклала шлюб з Марущаком Павлом Леонідовичем, який ми зареєстрували у Шевченківському відділі РАЦС м. Львова. За час шлюбу у нас народилась дитина: Марущак Максим Павлович, 25.10.2006 р. народження.

Спільне життя з чоловіком у нас не склалося, тому що він систематично ображав і бив мене в присутності нашого сина.

Шлюбні відносини між нами припинилися у квітні 2010 року, примирення між мною та чоловіком неможливе.

З питанням щодо виховання сина спору немає, після розірвання шлюбу він буде проживати зі мною та утримуватися за мої кошти.

Угоди про добровільний поділ майна, що є нашою спільною власністю, між нами не досягнуто. За час проживання у шлюбі нами було набуто таке майно:

- холодильник “LG” – 2750 грн.,
- DVD плеєр “SONY” – 1000 грн.,
- автомобіль “Daewoo Lanos” – 25 8000 грн.,
- відеокамеру “Canon” – 4700 грн.,
- пральна машина “SAMSUNG” – 2500 грн.,

на загальну суму 46 050 грн.

Відповідно до Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

Виходячи з цього, я запропонувала відповідачу добровільно поділити спільне майно, виділивши мені автомобіль, а йому всі інші речі. Від вказаної пропозиції він відмовився,

Відповідно до ст. 180, ст. 60, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 СК України, керуючись статтями 3, 15, 188, 119, 120 ЦПК України,

1.Розірвати шлюб між мною та Марущаком Павлом Леонідовичем зареєстрований 15 вересня 2005 р. у Шевченківському відділі РАЦС м. Львова.
2.Поділити майно набуте за час шлюбу з Марущаком Павлом Леонідовичем, виділивши мені:

- легковий автомобіль “Daewoo Lanos”, 2006 року випуску, зеленого кольору, кузов № 1824115777, реєстраційний № 77799КО, зареєстрований за Марущаком П. Л. на підставі договору купівлі – продажу та Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КІК № 182417, Львівським міським МРЕВ УДАІ ГУ МВС України у м. Львові 23 червня 2006 року, вартістю 25 800 гривень.
- кольоровий телевізор “Panasonic”, вартістю 1800 грн.,
- комп’ютер “ASUS” – 5500 грн.,
- фотоапарат “Canon” – 2000 грн.,
- на загальну суму 20 250 гривень.

3.Витрати пов’язані з розірванням шлюбу, покласти на Марущака П. Л.

Додатки:

1) Копія свідоцтва про шлюб 15.09.2005
2) Копія свідоцтва про народження дитини від 25.10.2006
3) Документи про заробіток та інші доходи позивача та відповідача.
4) Опис та оцінка спільного майна.
5) Довідка МРЕВ УДАІ ГУ МВС України у м. Львові від 23.06.2006 року
6) Договір купівлі – продажу автомобіля.
7) Квитанція про сплату держмита.
8) Квитанція про сплату витрат на ІТЗ розгляду справи.
9) Копія позовної заяви та доданих до неї документів.

21 січня 2011 року (підпис) Марущак Ю. С.

Позовна заява про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини

До Залізничного районного суду м. Львова

Позивач: Малашняк Марія Яківна,
яка проживає за адресою:
79015, м. Львів, вул. Залізнична, буд.10 кв.9

Відповідач: Малашняк Степан Кирилович,
який проживає за адресою:
79015, м. Львів, вул. Залізнична, буд.10 кв.9

Позовна заява
про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини

26 червня 1969р. між мною, Малашняк Марією Яківною, 1950 року народження та Відповідачем, Малашняком Степаном Кириловичем, 1946 року народження 26 червня 1969 року було укладено шлюб. 07 квітня 2009 року наш шлюб було розірвано Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 114.

На теперішній час я не працюю, є інвалідом ІІІ групи, внаслідок загального захворювання і така інвалідність встановлена мені з 18.03.2003р. безтерміново (ще під час перебування у шлюбі з Малашняк С.К.; а з 07.03.2000р.по 18.03.2003 р. мене було визнано інвалідом другої групи, внаслідок загального захворювання), пенсію за віком отримую в сумі 583,68 грн., інших джерел доходів не маю, тому моє матеріальне становище є вкрай нужденним і я потребую матеріальної допомоги.

Мій колишній чоловік, Малашняк Степан Кирилович матеріальної допомоги мені не надає, хоча відповідно до ст.ст. 75, 76 Сімейного кодексу України на нього покладено законом обов’язок по моєму утриманню, у зв’язку з моєю непрацездатністю. Відповідно до ч.1 ст.76 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Відповідач отримує пенсію за віком у сумі приблизно 1062 (тисяча шістдесять два) грн. та працює охоронцем в приватному секторі господарства (точне місце роботи та розмір доходу мені не відомі), не має на утриманні інших осіб, тому має можливість надавати мені матеріальну допомогу. Точної суми доходів Малашняк С.К. мені невідомо.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів

Згідно п.4 ч3 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

На підставі вищевикладеного та керуючись до ст.ст. 75, 76, 80 Сімейного кодексу України та статей 3, 15, 118 і 119 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

1. Присудити кошти на моє утримання та стягувати їх із Малашняка Степана Кириловича (мого колишнього чоловіка) в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із дня пред’явлення цього позову;
2. Витребувати довідки з місця роботи та пенсійного фонду про доходи Малашняка Степана Кириловича;
3. Витрати на ІТЗ покласти на Відповідача.

Додатки:
1. Свідоцтво про розірвання шлюбу від 16 червня 2009 року, серія 1-СГ №054213;
2. Копія сторінок 10-11 Паспорту Малашняк Марії Яківни;
3. Довідка з Управління пенсійного фонду в залізничному районі міста Львова від 09.11.2009р.;
4. Довідка про інвалідність Малашняк Марії Яківни, видана Залізничною міжрайонною МСЕК м. Львова від 18.03.2003р. , Серія ЛВА-1, 191535;
5. Довідка про інвалідність Малашняк Марії Яківни, видана Залізничною міжрайонною МСЕК м. Львова від 15.03.2000р. , Серія ЛВА-1, 053750;
6. Копія позовної заяви з додатками для Відповідача.

«07» квітня 2010 року

Про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

(Для початку подаємо запит до Пенсійного фонду)
Управління Пенсійного фонду України
в Золочівському районі Львівської області
80700, м.Золочів, вул.Валова, 4

Заявник: ПІБ
Адреса

ЗАЯВА

про надання інформації

Я,__________,_________року народження, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.
Згідно зі статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни», з 1 січня 2007 року мені повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У зв’язку з наведеним вище, прошу повідомити, який розмір щомісячної соціальної допомоги у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни», виплачувався мені, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2.007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року , з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, та 01.01.2011 року по 31.03.2011 року

(Після отримання відповіді на запит подаємо до суду заяву
про поновлення строків та позовну заяву)
Золочівський районний суд Львівської області
80300, м . Золочів, вул. Січових Стрільців, 24

Позивач: ПІБ особи
Адреса

Відповідач : Управління Пенсійного фонду України
в Золочівському районі Львівської області
80700, м.Золочів, вул.Валова, 4

про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про належні мені як дитині війни виплати мене повідомлено не було, тому про факт порушених моїх прав стало відомо лише після отримання відповіді з Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України,

поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2007р. по день звернення до суду.

Додатки:
1. Копія листа про надання інформації.
2. Копія відповіді управління ПФУ в Золочівському районі Львівської області
3. Копія заяви З додатками для відповідача.

Золочівський районний суд Львівської області
80700, м. Золочів, вул. Січових Стрільців, 24

Позивач: ПІП _________________
Адреса_________________________

Відповідач:
Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області
80700, м. Золочів, вул. Валова, 4

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

Я,____________,_______ року народження, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону, з 1 січня 2007 року мені повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотки мінімальної пенсії за віком. У 2007 році така допомога мені не виплачувалась, а у 2008-2010 роках виплачувалась у неповному обсязі.

Верховна Рада України своїм Законом України № 489-У від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік», статтею 71 пункт 12, призупинила дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни».

Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України „Про Конституційний Суд України» вирішив у пункті 1 цього рішення визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскарженим.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України „Про соціальним захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата мені соціальної допомоги, передбаченої ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня -411 гривень.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить : з 1 січня — 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривень, з 1 липня -481 гривні, з 1 жовтня — 498 гривень.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік»- прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня — 498 грн., з 1 листопада — 573 грн.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня — 695 грн., з 1 квітня — 706 грн., з 1 липня — 709 грн., з 1 жовтня — 723 гривень, з 1 грудня — 734 гривень.

Розрахунок зроблено відповідно до довідки про отриману пенсію, що надана відділенням пенсійного фонду.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 3, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статтями 8. 22, 55, 95 Конституції України, статтями 104, 105, 106, 107 і статтями 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України,

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати дії управління ПФУ в Золочівському районі Львівської області протиправними щодо недоплаченої мені щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за період з 01.01.2007 року по день винесення рішення по справі.
3. Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області в мою користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 01.01.2007 року по день винесення рішення по справі.
4. Судові витрати пов’язані із розглядом позовної заяви (судовий збір) покласти на відповідача.

1. Копія паспорта позивача.
2. Колія ідентифікаційного коду позивача.
3. Копія пенсійного посвідчення з відміткою штампа „Дитина війни».
4. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

www.centre7.org.ua

Читайте так же: Договор получения свидетельства о собственности