Постанова про стягнення штрафу

Постанова про стягнення штрафу

uristinfo.net

Глава 27 Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

[У статтю 307 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-ХІ1 від 29.07.91 p., № 1818-ХН від 15.11.91 p.; Законами України№ 244/94-ВР від 15.11.94р., № 196/96-ВР від 15.05.96p.]

Штраф — це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП та іншими законами України (ст. 27 КпАП). Це адміністративне стягнення накладається на правопорушників або в адміністративному порядку (органами адміністративної юрисдикції, повноваження яких визначені ст. 218 — 220 і і 222 — 244 7 КпАП), або в судовому (адміністративно-юрисдикційні повноваження міських і районних судів, що регламентується ст. 221 КпАП).

Більшості адміністративних правопорушень притаманний саме цей вид адміністративного стягнення. Він передбачається за вчинення адміністративного правопорушення як єдиний або альтернативний захід. Змістом його є завдавання правопорушнику майнових витрат. Встановлюється строк сплати штрафу — це 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу або 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення у випадку оскарження або опротестування постанови. Відрахування строку починається з наступного дня за днем вручення постанови. Штраф вноситься до установи Ощадбанку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У випадку оскарження або опротестування постанови про накладення штрафу рішення щодо скарги або протесту є актом управління, тому підлягає виконанню негайно, тобто відразу направляється органу-виконавцю.

У разі несплати штрафу — застосовується ст. 308 КпАП, у разі оскарження, опротестування, відстрочки виконання постанови — ст. 303 КпАП — щодо перебігу давності виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Статтею 303 КпАП визначено, що постанову треба виконати протягом трьох місяців з дня її винесення. Якщо правопорушення вчинила особа, віком від 16 до 18 років, і самостійного заробітку вона не має, то штраф стягується з батьків або осіб, які їх заміняють.

Також питання щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень регулюється іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

[Статтю 308 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2056-111 від 19.10.2000 p.J

Частиною 1 ст. 307 встановлюється строк, протягом якого порушник має сплатити штраф — 15 днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження чи опротестування, — 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У випадку, коли протягом цього строку правопорушник штраф не сплатив, здійснюється примусове виконання постанови. Це робиться шляхом надіслання постанови про накладення штрафу до відділу державної виконавчої служби: за місцем проживання порушника або за місцем його роботи.

Примусове виконання постанови здійснюється у порядку, визначеного законами України. Так, згідно з Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається за відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.

Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.

Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніш як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.

Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії.

Правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на:

1) доходи, отримані фізичною особою, яка є суб’єктом підприємницької діяльності;

2) доходи за працю в колективному сільськогосподарському (фермерському) господарстві;

3) авторську винагороду за твори літератури, науки або мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналізаторську пропозицію;

4) суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.

Законом також передбачається, що на певні кошти не може бути звернено стягнення. Стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) компенсації працівникові витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;

4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу з безробіття;

6) допомогу по вагітності та пологах;

7) одноразову допомогу при народженні дитини;

8) допомогу з догляду за дитиною;

9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, з догляду за дитиною-інвалідом, з тимчасової непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

10) допомогу на лікування;

11) допомогу на поховання;

12) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;

Читайте так же:  Суды первой апелляционной кассационной надзорной инстанции

13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Стягнення не провадиться також із:

1) сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.

У справах, що розглядаються органами виконавчої служби, наприклад, органами державної податкової служби (ст. 234 2 КпАП), примусове виконання постанови здійснюється також у порядку, встановленому міністерством фінансів України. Якщо особа, на яку накладено штраф, не працює або якщо стягнення штрафу зі заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії порушника є неможливим з інших причин, стягнення проводиться на підставі постанови начальника державної податкової інспекції чи його заступника про накладання штрафу судовим виконавцем-, що знаходиться при районному (міському) народному суді, за місцем проживання порушника, шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку в спільній власності.

Забороняється віднесення накладених на службових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій.

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повинна бути повернена державній податковій інспекції, керівник якої виносив постанову і надсилав її для примусового виконання. Всі матеріали зброшуровані у кожної адміністративної справи зберігаються протягом трьох років

Постанови у справах про адміністративні правопорушення реєструються в книзі, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена гербовою печаткою державної податкової інспекції, в цій самій книзі реєструються також протоколи про адміністративне правопорушення, а також робиться відмітка про сплату штрафу, а у відповідних випадках про надходження коштів, отриманих від реалізації конфіскованих предметів, зазначаються дата сплати (надходження) і номер платіжного документа (конфіскованих предметів з особових рахунків).

Посадова особа державної виконавчої служби виконує свої обов’язки за постановою в робочі дні з 6 години ранку до 22 години. В неробочі дні та у нічний час виконання можливе лише у виняткових випадках, передбачених законодавством.

У загальному випадку стягнення відбувається шляхом опису майна і продажу. Також опис провадиться у випадку, коли є підстави вважати, що боржник може приховати майно.

Опис здійснюється у присутності повнолітнього члена сім’ї, а за відсутності такого — за участю представника виконкому органу місцевого самоврядування. За фактом опису складається акт відповідної форми. Реалізація описаного майна відбувається шляхом продажу.

У випадку недостатності особистого майна можливе виконання стягнення із вилученням долі боржника у сумісній власності в судовому порядку. Якщо після повної реалізації майна виконання стягнення в повному обсяг неможливе, про це складається акт. Однак стягнення не може звернено на деякі види майна, які перелічені у додатку до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.

Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення

При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

[У статтю 309 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР 7542-ХІвід 19.05.89 р.]

Законодавством передбачено, що за незначні правопорушення допускається накладення і стягнення штрафу на місці їх учинення. До таких правопорушень належать:

— самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід;

— засмічення лісів відходами;

— порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме: порушення правил полювання і рибальства;

— порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог;

— порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на залізничному транспорті, а саме викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід на залізничних коліях у невстановлених місцях;

— порушення правил користування засобами залізничного транспорту;

— порушення правил користування засобами морського транспорту;

— порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах (частини 1, 3, 5 ст. 116 КпАП);

— викидання за борт річкового або маломірного судна сміття або інших предметів;

— порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден, а також куріння у невстановлених місцях на річкових суднах;

— порушення правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден;

— порушення правил користування засобами авто- та електротранспорту;

— порушення правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (частини 3, 4, 5 ст. 133 і КпАП);

— провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу;

— знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів.

Якщо особа не оспорює допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то вона сплачує штраф. Порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої звітності. Зразок квитанції розробляється міністерствами і відомствами, посадові особи яких мають право накладати стягнення на місці.

Законом встановлюється, що можливі й інші випадки, коли штраф накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Якщо ж особа не сплачує штраф на місці або оспорює його, то здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення відбувається в загальному порядку.

Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню поста­нови про накладення штрафу

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу прове­дено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

При сплаті правопорушником штрафу, він зазначає відповідних нестатків та обмежень матеріального характеру, тобто досягається певна мета адміністративного стягнення та адміністративної відповідальності.

Адміністративно-процесуальна діяльність здійснюється виключно з конкретних справ, для реалізації конкретних матеріальних норм, на підставі конкретних адміністративно-процесуальних норм. Отож, аби адміністративно-процесуальна діяльність була дієвою, потрібен так би мовити «звіт про виконану роботу», тобто певний результат адміністративного провадження. Таким «звітом» є відмітка про виконання, що ставиться на постанові про накладення штрафу. Така постанова з відміткою повертається органу (посадовій особі), який виніс постанову. Вона реєструється у відповідному журналі і зберігається органом, що розглядав справу про адміністративне правопорушення. Також цим органом ведеться облік осіб, що були притягнуті до адміністративної відповідальності.

uristinfo.net

Порядок оплати штрафу за порушення ПДР України по постанові інспектора поліції

Порядок оплати штрафу за порушення Правил дорожнього руху України по постанові, винесеній інспектором поліції.

Досить часто до нас звертаються водії, відносно яких інспектором поліції було винесено постанову про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху з питаннями про те, як, де та в який строк необхідно оплатити штраф, що буде, якщо його не сплатити, чи потрібно квитанцію про сплату відвозити в поліцію, як оплатити штраф, якщо порушення вчинене в одній області, а правопорушник проживає в іншій.

Читайте так же:  Кто имеет право сидеть на больничном с ребенком

Тому, у цій статті ми пояснимо порядок оплати штрафу та деякі нюанси при його оплаті.

У випадку, якщо Вас зупинив інспектор поліції і повідомив про те, що Вами було порушено правила дорожнього руху і ним буде винесено постанову, Вам у першу чергу потрібно вирішити, чи погоджуєтесь Ви із (порушенням) постановою, чи будете оскаржувати її.

Коли Ви погодились із винесеною постановою та накладеним штрафом, постає питання про те, як та в який строк цей штраф оплатити.

В який строк необхідно оплатити штраф?

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення(ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Де платити?

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України (ч. 3 ст. 307 КУпАП). Тобто, Ви можете оплатити штраф в будь-якому банку України. Також, у Вас є можливість оплатити штраф через мережу Інтернет на сайті https://gospay.online/dorozhnye-shtrafy.html.

Що необхідно для оплати штрафу?

Для оплати штрафу в банку необхідно мати при собі копію постанови, яку виписав інспектор поліції (або номер і серію постанови, дату винесення, розмір штрафу), паспорт, ідентифікаційний код правопорушника.

На які реквізити платити штраф?

Реквізити для оплати штрафу вказуються в правій частині постанови про накладення адміністративного стягнення. Як правило, це прямокутний відпечаток штампу червоного (синього) кольору, де зазначено розрахунковий рахунок, ЄДРПОУ, МФО, отримувач та призначення платежу.

Необхідно звернути увагу, що оплачувати штраф потрібно лише на ті реквізити, що вказані в постанові, оскільки, на даний час оплата штрафів за порушення правил дорожнього руху здійснюється за реквізитами тієї області, де було вчинено правопорушення. За кожною областю закріплені свої реквізити й тому, у випадку оплати штрафу за реквізитами іншої області можуть виникнути проблеми із зарахуванням оплати штрафу. Реквізити для оплати штрафів по Україні Ви можете знайти за посиланням http://avto-advokat.kharkov.ua/content/rekviziti-dlya-oplati-shtrafiv-za-porushennya-pdr-ukrayini-2016#.

Приклад: влітку 2014 року водій В. рухався на своєму автомобілі в Херсонській області, порушив правила дорожнього руху (перевищення допустимої швидкості), про що інспектором тодішнього ДАІ було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Через 3 дні В., повернувшись додому (Харків), оплатив штраф по вказаній постанові в одному із банків. Через півроку В. був зупинений на одному із стаціонарних постів ДАІ та повідомлений інспектором про те, що автомобіль В. знаходиться в розшуку за постановою державного виконавця. Авто було затримано на штрафмайданчик. Як з’ясувалося, сплачений В. (за реквізитами Харківської області замість Херсонської) штраф не було зараховано й тому постанову про притягнення до адміністративної відповідальності В. направлено до Державної виконавчої служби для примусового виконання. У результаті через 4 дні було закрито виконавче провадження, В. забрав свій автомобіль із штрафмайданчика, витратив свій час, нерви та близько 2000 грн. на оплату за послуги евакуатора та штрафмайданчика!

Чи потрібно квитанцію про сплату штрафу відвозити в поліцію?

Квитанцію про сплату адміністративного штрафу по постанові інспектора поліції не потрібно нікуди відвозити, зарахування штрафу відбувається автоматично.

Як перевірити, що сплачений мною штраф зараховано та чи немає в мене інших несплачених штрафів?

Якщо Вас турбує питання про факт зарахування сплаченого Вами штрафу, наявності інших неоплачених штрафів — необхідно звернутися до будь-якого управління патрульної поліції (ДАІ) у відділ адміністративної практики, де інспектор проінформує Вас. Також, Ви можете звернутися до відповідного управління патрульної поліції з письмовим запитом. Відповідь на запит надається протягом 5 робочих днів з моменту його отримання.

Що буде, якщо не оплатити штраф?

Примусове виконання постанови про стягнення штрафу передбачено ст. 308 КУпАП. Так, у разі несплати правопорушником штрафу у п’ятнадцятиденний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Також, у порядку примусового виконання постанови про стягнення
штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті
цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на
облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо штраф не буде сплачено, постанова про стягнення штрафу надсилається до виконавчої служби. Виконавець отримавши таку постанову відкриває виконавче провадження та повідомляє про це порушника (боржника). Якщо боржник не з’являється до державного виконавця чи не виконує добровільно постанову, останній має право розшукувати майно та доходи боржника, накладати арешт на таке майно з метою стягнення накладеного штрафу. Такий арешт державного виконавця накладений на автомобілів є підставою для тимчасового затримання його на штрафмайданчик інспекторами поліції.

Отже, ми дали відповіді на найбільш популярні питання, що стосуються сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху.

В будь-якому випадку рекомендуємо Вам не порушувати ПДР, оскільки в першу чергу від цього залежить безпека як Вас і Ваших пасажирів, так й інших учасників дорожнього руху, а по-друге, такі порушення призводять до незапланованих витрат Ваших коштів та часу.

avto-advokat.kharkov.ua

Постанова про стягнення штрафу

Головна Право Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

(Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19.10.2000 р. № 2056-1II, від 24.09.2008 р. № 586-УІ, від 17.02.2011 р. № 3045-VI)

(1) За загальним правилам, визначеним статтею 33 цього Кодексу, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи, які уповноважені накладати адміністративні стягнення, визначені у главі 17 Кодексу. Отже, виконання постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється у межах, що визначаються органами, які уповноважені накладати стягнення.

В свою чергу, наслідком несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, є примусове виконання постанови відділом державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, що здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

(2) У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

Водночас, у випадку незазначення суми подвійного розміру штрафу у постанові про його стягнення, яка надсилається до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання, державний виконавець повинен забезпечити примусове виконання такої постанови у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом, тобто, стягнути суми штрафу, що зазначена у постанові.

Читайте так же:  Результаты выборов в судах

Що ж стосується витрат на облік правопорушень, їх розмір Урядом наразі не визначено.

Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення

При стягненні штрафу відповідно до статті 2S8 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видасться квитанція встановленого зразка, яка с документом суворої фінансової звітності.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 19.05.89 p. M 7542-ХІ)

( 1 ) Відповідно до ч. 1 статті 258 КУАП, протокол про адмінправопорушення не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116 , частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями, 134, 135, 1853 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Оскільки у цих випадках постанова у справі про адмінправопорушення складається на місці вчинення правопорушення, то й штраф, що накладається цією постановою, підлягає сплаті на місці вчинення. Після сплати штрафу порушникові знову ж таки на місці вчинення правопорушення і винесення постанови по справі видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності (див. ДОДАТКИ).

(2) У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в загальному порядку, передбаченому статтями 307 і 308 цього Кодексу для виконання постанови про накладення штрафу.

Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

(1) Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

m.pidruchniki.com

Виконання постанов суду в адміністративних справах про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.

Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь- якого суб’єктивного права, або обмежується його правосуб’єктність, або на нього покладаються спеціальні “штрафні” обов’язки. Тобто, можна дати наступне поняття адміністративного стягнення – це заходи примусу, що застосовуються від імені держави до осіб, винних у скоєнні адміністративного правопорушення.

Систему адміністративних стягнень закріплено в ст.24 КпАП України , в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:

-попередження;
-штраф;
-оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом правопорушення;
-конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

-позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові;

Штраф — найбільш поширений вид адміністративного стягнення майнового характеру. Він накладається на правопорушників в адміністративному або судовому порядку у випадках і межах, передбачених актами вищих органів державної влади і управління.

Відповідно до ст. 27 КпАП України штраф це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірах встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, штраф за постановою суду (судді) може бути призначений лише у розмірі, зазначеному у конкретній нормі вказаного Кодексу.

Розмір штрафу визначається переважно щодо офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або, в окремих випадках у кратному розмірі до вартості проїзду або товару. Що стосується посадових осіб на відміну від громадян, чинним законодавством встановлені більш високі розміри стягнень.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють, в загальному порядку, передбаченому для стягнення штрафу, встановленому частиною 1 цієї статті.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної сплати штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України , постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна,

Згідно ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

— подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

— витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.

Підводячи підсумки, Южноукраїнський міський суд Миколаївської області звертається до громадян-правопорушників із пропозицією сплачувати штрафи за вчинення адміністративного правопорушення самостійно, в строки передбачені ст. 307 КпАП України , з метою уникнення застосовування до правопорушників заходів примусового виконання постанови.

zib.com.ua


Обсуждение закрыто.