Неускладнене речення правила

Неускладнене речення правила

Неускладнене речення

Тема. Просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пуктуації, зокрема про просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев’ятикласників щодо аналізу головних і другорядних членів речення, характеристики односкладних речень, удосконалити пунктуаційні вміння вживати тире між підметом і присудком, на місці пропущеного члена в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в збереженні духовної й моральної пам’яті наших пращурів.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Виконання системи завдань творчого характеру

Творче спостереження з елементами аналізу
— Виразно прочитати вголос текст. З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Визначити стиль і тип мовлення. Дослідити вид речень за будовою (назвати двоскладні й односкладні речення).

Замріяний зимовий вечір. Летить лапатий сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне. Аж моторошно стає. Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев, і . знову тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув біля пишної калини. А ясні, тихі зорі світять над лісом. Місяць-молодик визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі. Здається, це вони падають на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, смарагди. Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. А вечір чаклує. Створює свою чарівну казку (Л. Гулюк).
— Виписати речення зі зворотнім порядком слів. Підкреслити головні й другорядні члени речення.
— Назвати неповні речення. Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-характеристика
— Накреслити таблицю й заповнити її, вписавши вид односкладних речень. Навести приклади, скориставшись поданими реченнями.

Форма вираження головного

члена односкладного речення

1. Дієслово 1-ї або 2-ї особи однини чи множини дійсного та наказового способів

2. Дієслово у формі 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу дійсного способу

3. Дієслово 2-ї особи однини і множини дійсного та наказового способів (дія стосується узагальненої особи)

4. Безособові дієслова; особові дієслова, ужиті в безособовому значенні; інфінітив зі словами можна, треба, доцільно, неможливо, не варто та ін.; дієприкметникові форми на -но, -то

5. Іменники у називному відмінку або кількісно-іменні словосполучення

1. Усі національні культури побудовано на шануванні предків (О. Таланчук). 2. За рідний край і життя віддай (Нар. творчість). 3. Образи української міфології. 4. Не можна забувати про український мовний етикет (С. Богдан). 5. Накликання бажаного словом знаходимо по всіх наших обрядових піснях (С. Богдан). 6. Загалом у міфології різних народів перевагу надавали нерукотворному будуванню світу (О. Таланчук).
— Доведіть, що виділені в реченнях означення не є однорідними.
Наведіть і запишіть власні приклади речень з однорідними означеннями. Поясніть уживання коми.

— Подані двоскладні речення трансформувати в різні види односкладних речень. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження. Визначити вид односкладних речень.
1. Обжинковий вінок виготовлявся із зібраних на стерні колосків (В. Скуратівський). 2. Ранкова роса вкрила зелень (А. Шиян). 3. З давніх-давен лелек люди особливо шанували в Україні. 4. На честь верби молодь улаштувала спеціальне свято (З тв. О. Потапенка). 5. Уночі, йдучи звідкись чи кудись, ти раптом згадаєш про небо (Є. Гуцало). 6. Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс (М. Стельмах). 7. Пісенним символом українців віддавна вважається соловейко (О. Потапенко). 8. Місяць розливав по нічному небу хвилі м’якого проміння (Є. Гуцало).
— Виділити в першому реченні невідокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом. Пояснити, за яких умов воно буде виділятися комами. Довести це практично.
— Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.
— У змодельованих 2–3 реченнях (на вибір) підкреслити другорядні члени. Схарактеризувати їх, скориставшись алгоритмами.

АЛГОРИТМ
характеристики додатка

1. З’ясувати, з яким членом речення пов’язується додаток і на яке питання відповідає

scool23.ucoz.ru

Просте неускладнене й ускладнене речення

Мета: актуалізувати й поглибити знання учнів із теми «Просте неускладнене й ускладнене речення»; удосконалювати вміння знаходити й розрізняти види простих речень, визначати їх ознаки, обґрунтовано ставити розділові знаки в простому реченні; розвивати навички роботи в парах

Очікувані результати: учні знаходять і розрізняють види простого речення; уміють визначати їх істотні ознаки; уміють правильно ставити розділові знаки в простому реченні й обґрунтовувати їх.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Просте ускладнене речення»

Тип уроків: систематизація й узагальнення знань.

§ І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроків

1. Проблемні питання.

— Що є найважливішою запорукою безперешкодного розвитку української мови?

— Які, на ваш погляд, проблеми відродження української мови нині найактуальніші?

— Як ви розумієте, що таке культура мовлення?

2. Проблемне завдання.

Розкрийте значення поетичної фрази «Поруч мене живуть і ходять емігранти моєї мови».

§ ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

— Дайте визначення поняття «просте речення».

— Чим може ускладнюватися просте речення?

— У чому полягає відмінність між складним реченням і ускладненим простим?

§ ІІІ. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Робота з підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу

2) Виконання вправ і завдань

2. Слово вчителя.

План пояснення нового матеріалу

§ 1) Просте ускладнене речення.

Просте речення, у складі якого є однорідні або відокремлені члени речення, звертання або вставні слова чи сс, називають ускладненим.

Наприклад: Тепер, з моря, ми краще бачили острів. (М. Коцюбинський) Споконвіку наші предки з шанобою ставились до рослинного світу, у тому числі й до квітів. (За Г. Лозко) Це, мабуть, летіли останні гуси з усієї України. (Ю. Мушкетик) Не стелись, тумане, не шуміть, тополі, не печальте очі ви, берізки голі! (В. Сосюра)

§ 2) Опрацювання таблиці «Просте ускладнене речення».

Просте ускладнене речення

Мамо, схиляюсь перед іменем твоїм.

2. Однорідні члени речення

Рішуче й завзято почав писати. (В. Шевчук)

3. Відокремлені члени речення

Степ, омитий дощем, яскраво зазеленів.

4. Вставні і вставлені слова, словосполучення і речення

Сьогодні, ймовірно, піде сніг. Мешканці будинку (переважно люди похилого віку) зранку зібрались у дворі.

§ 3) Просте неускладнене речення.

Просте речення, у складі якого відсутні однорідні або відокремлені члени речення, звертання або вставні слова чи сс, називають неускладненим.

Наприклад: Над Русанівкою тиха осінь тче неповторні узори. (І. Цюпа)

3. Робота в групах.

Читайте так же:  Договор получения свидетельства о собственности

Складіть і запишіть такі види конструкцій: І група — зі звертаннями; ІІ група — з однорідними членами речення; ІІІ група — з відокремленими членами речення; IV група — з відокремленими уточнюючими другорядними членами речення; V група — зі вставними словами або конструкціями.

4. Творче моделювання.

1) На основі поданих побудуйте речення: І варіант — з однорідними членами; ІІ варіант — зі вставними словами; ІІІ варіант — зі звертанням. Зробіть синтаксичний розбір змодельованих речень.

Мої однокласники у своїх родинах розмовляють лише рідною мовою. Кожний мусить бути зразком доброго знання своєї літературної мови. Людина в житті повинна постійно розвиватися. Народ кожної хвилини охороняє честь своєї рідної мови.

2) Складіть і запишіть речення, використовуючи подані словосполучення як уточнюючі прикладки та обставини.

Особливо вірші Василя Симоненка; тобто наука про рослини; особливо вранці; навіть у найбільшу спеку; на березі Дніпра; переважно молодь; під час канікул

5. Робота біля дошки й у зошитах.

Відновіть текст, доповнюючи речення однорідними членами та відокремленими членами речення. Накресліть схеми речень з узагальнюючими словами.

У чудових українських піснях, . . зустрічаємо слова з пестливими, зменшувальними суфіксами.

Це створює атмосферу доброзичливості і . .

Українську мову шанують у світі, . . Твори українських письменників перекладено в багатьох країнах: . . . . У плідному спілкуванні з іншими мовами українська вбирає з них крилаті слова, . .

Такі запозичення притаманні кожній розвиненій мові, . .

6. Пунктуаційний практикум.

Спишіть, розставляючи, де треба, розділові знаки.

Туман ішов очевидячки з річки з плавнів. ( М. Коцюбинський ) О пісне вкраїнська дзвінка невмируща ти мука і радість ти гнів і любов. ( Р. Братунь ) Правда може я сам таки в цьому й винен. ( О. Гончар ) Як помер наш батько нехай земля йому пером оставив нам дев’ять пар волів полових хороших. ( Марко Вовчок ) Глухенький електрифікував усе що тільки міг водокачки майстерні ферми токи. ( О. Гончар ) Там батько плачучи з дітьми а ми малі були і голі не витерпів лихої долі умер на панщині! ( Т. Шевченко )

7. Самостійна робота.

Подані речення перебудуйте таким чином, щоб вийшли речення з відокремленими членами. Запишіть їх.

Тиха холодна ніч обняла землю. ( М. Коцюбинський ) Над морем піднімались високо в небо дикі, стрімкі, скелисті гори. ( І. Нечуй-Левицький ) Високо й густо розрісся вишняк, що він посадив. ( І. Нечуй-Левицький ) Неначе лебідь купалося сонце в лісовому озері, яке від краю заросло чубатим очеретом і широкою рогозою. ( М. Стельмах ) Старий орел, який був давнім мешканцем степу, сидів нерухомо на кручі. ( І. Нечуй-Левицький )

Знайдіть мовні помилки й виправте їх. Запишіть виправлені речення з відокремленими обставинами.

Завдяки наполегливої праці, школярі домоглися успіхів у навчанні. Слухавши розповідь про давні традиції українського народу, проймаємося гордістю за наше славне минуле. Про історію рідного краю ми дізнаємося, читавши книги. За відсутність бігових доріжок, ми не могли провести змагання з легкої атлетики. Завершуючи роботу, учні розійшлися по домівках.

9. Творче завдання.

Складіть невеликий текст-міркування на тему «Чи кожна людина може стати видатною?», використовуючи прості ускладнені речення.

§ ІV. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1) Опрацювати теоретичний матеріал

2) Виконати вправи

§ V. Підсумок уроків

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Просте ускладнене речення відрізняється від неускладненого тим, що.

forfun.pp.ua

Неускладнене речення правила

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Просте неускладнене й ускладнене речення. Види простого речення, їх істотні ознаки

Просте неускладнене й ускладнене речення.Види простого речення. їх істотні ознаки.

§ 2. Просте неускладнене речення

Виконайте тестові завдання.

1. Граматичну основу двоскладного речення становлять:
А підмет і означення
Б присудок і обставина
В головні та другорядні члени речення
Г підмет і присудок

2. До односкладних речень належать:
А непоширені прості речення
Б речення з пропущеним підметом
В речення з одним головним членом
Г неповні речення

3. Виберіть речення, у якому є означення, додаток, обставина.
А Трошки вірить серце в забобони логікам усім наперекір (М. Рильський).
Б Широкою чарівною музикою зашумів дощ (О. Гончар).
В Подяку ми складаємо землі своїх батьків (Р. Лубківський).
Г Люблю хати древлянського Полісся (Л. Костенко).

4. Яке з поданих речень належить до узагальнено-особових?
А Звіряю свої вчинки за життям своїх батьків і дідів.
Б Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь (Т. Шевченко).
В Не знаючи дороги, рушили навпростець.
Г Запахло м’ятою і любистком.

Розгляньте сучасне фото Софійського собору в Києві. Напишіть міні-твір «Серце столиці», використовуючи прості неускладнені речення.

а) частиною дієслівного складеного присудка, яка за змістом стосується того самого підмета, що й відмінювана частина присудка. Наприклад: Один ще змалку вдатний Шпак у Щиглика співать (незмінна частина дієслівного присудка) навчився (Л. Глібов);

б) другорядним членом речення — означенням, додатком та обставиною. Наприклад: Надійшло розпорядження прибрати (означення) територію біля школи. Друзі попросили зустріти (додаток) їх на вокзалі. Ми прийшли в музей ознайомитися (обставина мети) з експозицією.

Спишіть речення. Підкресліть другорядні члени речення (означення, додатки, обставини), виражені неозначеною формою дієслова.

1. Один за одним стало товариство рушати (Панас Мирний). 2. Увечері йде Олеся дружок збирати (Марко Вовчок). 3. Любить людей мене навчила мати (В. Симоненко). 4. Батько й Василь ходили оглядати землю (У. Самчук). 5. Кирилівський дяк послав хлопця позичати цимбали і прохати на іменини (Степан Васильченко). 6. Рідко в кого з’являлось бажання виходити опівдні без діла із затінку на сонце (Ю. Збанацький). 7. Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (І. Франко). 8. Козаки любили свого сотника. Знали: Сірко обманути себе ворогові не дасть. (В. Кулаковський). 9. Хвалиться, що на весну мотор купить молотити (В. Підмогильний). 10. Остап не міг спати од того галасу (М. Коцюбинський).

І. Прочитайте подані дієслова. Складіть із ними словосполучення, у яких залежне слово виражене неозначеною формою дієслова.

Бажати, хотіти, наказувати, бігти, могти, просити, збиратися, починати, спробувати, приїхати, вчити, уміти, ходити, залишитися, любити, умовити, сісти, наважитися, порадити, мусити, повернутися.

Зразок. Хочу прочитати.

II. Уведіть три складені словосполучення в речення, у яких неозначена форма дієслова виконує роль: а) частини дієслівного складеного присудка; б) додатка; в) обставини. Речення запишіть.

І. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

Альфа і омега — вислів складається з назв двох літер грецького алфавіту: першої — альфа — і останньої — омега; дослівно означає «початок і кінець», а в переносному значенні — «суть усього». Походить вислів з Апокаліпсису: «Голос, ніби сурма, що говорив: «Я — альфа і омега, перший і останній»», тобто: «Я суть усього».

Читайте так же:  Педагогический конфликт и пути их разрешения

Синоніми: щось найважливіше, найсуттєвіше.

Дмитро. Я зустрів знайомого. Він улаштувався на літо працювати кур’єром у фірму «Альфа».
Ярослава. А ти сам спробуй знайти і влаштуватися у фірму «Омега».
Дмитро. Чого ж я шукатиму фірму з такою «сумною» назвою — «кінець»?
Бабуся. Тепер такі назви вигадують, що може бути й «Омега», чи навіть «Альфа і омега». Не завжди люди знають, що означають ці слова.
Ярослава. Слово альфа досить поширене в термінах фізики, хімії, астрономії.
Дмитро. Полюбляють його і кінологи, бо часто називають так своїх улюбленців — великих і малих собак та котів.
Бабуся. Цим двом літерам грецького алфавіту пощастило потрапити в нашу мову завдяки крилатому вислову — альфа і омега. А чи звернули ви увагу, що назви літер української абетки теж «крилаті»?
Ярослава. Як це?
Бабуся. Хіба ви не чули такого вислову — «від А до Я»?
Дмитро. Це ж не про телефонну книгу йдеться?
Ярослава. Звичайно, що ні. Я читала, що Іван Франко знав напам’ять увесь «Кобзар» — від А до Я.
Бабуся. Тобто все, що надруковано в книзі «Кобзар».
Дмитро. Але ж не кажуть: від альфи до омеги.
Ярослава. А я могла б так сказати. Це ж те саме, що від А до Я, тільки назви літер — з грецького алфавіту.
Бабуся. Ось тут ти й помиляєшся. Це не синоніми, бо вислів альфа і омега означає не буквально «початок і кінець», а саме «суть, найважливіше». Він ніколи не вживається з прийменниками від і до.

ІІ. Придумайте ситуацію, у якій доречним було б використання усталених висловів, згаданих у діалозі. Запишіть ваші висловлювання.

І. Прочитайте текст. Випишіть речення з другорядними членами, вираженими неозначеною формою дієслова.

Усе життя Петра Дорошенка зіткане з моментів величних, гірких, трагічних, часом дивовижних. Воно від початку до кінця було підпорядковане завданню зібрати докупи українські землі, визволити Україну, зробити її незалежною, самостійною державою. На гой час його намір не міг сповнитися. Ледве гетьманові вдавалося неймовірними зусиллями нейтралізувати якусь одну силу (шляхетсько-польську, російсько-самодержавну, турецько-татарську), як втручалися дві інші.

Петро Дорошенко добре знав Переяславські статті, за якими Україна об’єдналася з Росією на принципах конфедерації. Росія зобов’язувалася не вести з Польщею та Туреччиною жодних переговорів за спиною України. Усе це незабаром було відкинуто, розтоптано. Витолочене стебло та колос того потопту й намагався підняти Петро Дорошенко. З Виговським ходив походом під Конотоп проти російського війська, підписав Гадяцький договір. За цією угодою Україна верталася до Польщі як Велике князівство Руське, подібно до князівства Литовського, зі своїми фінансами, з урівнянням православ’я з католицтвом, з двома академіями, участю в сеймі. Але Росія примусила старшин підписати фальсифікований Переяславський договір. Козацька рада в Чигирині вимагала повернути козацькі вольності, та було вже пізно. Для Дорошенка то була гірка наука на все життя (За Ю.Мушкетиком).

ІІ. Визначте в реченнях тексту граматичні основи (усно).

ІІІ. Обґрунтуйте, яке значення мають другорядні члени речення для висловлення думки.

I. Спишіть речення, дібрані з творів Т. Шевченка. Підкресліть у записаних реченнях головні й другорядні члени.

1. Що маєш робити? 2. Хто ватажком піде перед вами? 3. Буде з мене. 4. А тим часом гайдамаки ножі освятили. 5. А тим часом із діброви козак виїжджає. 6. Зареготались нехрещені. Гай обізвався; галас, зик. Орда мов ріже. 7. А дівчина спить під дубом при битій дорозі. 8. Ось і дуб той кучерявий. 9. За що ж вони розлучили мене із тобою? 10. А журавлі летять собі додому ключами. 11. Де поділась доля-воля? 12. Засне долина. На калині і соловейко задріма. 13. Де ти так барився? 14. Мене мати хоче дати за старого заміж. 15. І листя пожовкле вітри рознесли.

ІІ. Визначте типи простих неускладнених речень за метою висловлювання та за складом граматичної основи.

У Шевченковому вірші просте речення з однорідними дієслівними присудками, повторами плавно переходить у складне речення, частини якого за будовою теж прості речення. Часто це поєднання неповних простих речень — еліптичних, контекстуальних. Завдяки таким переходам, повторам-підхопленням створюється неповторна ритмомелодика Кобзаревої поезії.

І. Прочитайте уривок із поезії Т. Шевченка «Думка».

Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
«Куди ти йдеш не спитавшись?
На кого покинув батька, неньку старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде, —
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити».

ІІ. Випишіть із тексту прості неускладнені речення, які є частинами складних речень.

ІІІ. До якого типу простих речень належать виписані частини складних речень?

І. Прочитайте виразно уривок із поеми Т. Шевченка «Сон». Випишіть прості речення.

Летим. Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,

Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!

Ніхто його не додбає
І не розруйнує…

ІІ. Зіставте граматичні основи виписаних простих речень із граматичними основами частин складних речень, ужитих у поетичному тексті. Чим вони відрізняються?

ІІІ. Як зміниться інтонація та ритм віршованої мови, якщо між частинами складних речень поставити замість ком крапки?

І. Прочитайте уривки з творів українських письменників. Визначте типи простих речень, які використали автори.

Літній вечір. Гори в млі,
В золоті вершини.
А під ними ллється десь
Пісня України.

Гасне вечір. Сон обняв
Гори і долини.
А між горами літа
Пісня України.

Ніч давно. Заснуло все.
Тільки море плине,
Та щебече понад ним
Пісня України.


Холодний вітер. Сніг. Сузір’я Лебідь,
Розпластане над нами в вишині.

Високі скирти. Серпень.
Спека. Синь ріки.

Темна ніч. Шляхи. Діброва.
Тихо шепчуть ручаї.


Пливе туман за сизими шибками.
Туман. Шлагбаум.
Тиша. Переїзд.

Мистецтво. Час. І хто з них переміг?


Київ. Сивий град старого Кия. Златоглавий білостінний велетень. Святиня нашого народу

ІІ. Яку роль виконують прості речення в поданих текстах?

Читайте так же:  Пвп рога ликвидация 548

§ 3. Просте ускладнене речення

Просте ускладнене речення може мати у своєму складі: однорідні члени речення; звертання; відокремлені члени; уточнювальні члени; вставні слова, словосполучення, речення; вставлені конструкції.

І. Прочитайте текст і розгляньте фото. Випишіть з тексту прості ускладнені речення. Визначте їх вид за будовою. Якими членами речення вони ускладнюються?

Туристів на вулицях Києва легко впізнати. Пасок фотоапарата, перекинутий через плече або шию, ледачкуватий вигляд і блиск подиву в очах. Вони неодмінно фотографуються на тлі футуристичного архітектурного ансамблю на Майдані, фонтанів на Хрещатику. Звісно, більшість київських туристів — це наші ж співгромадяни (вони присвятили свій вихідний не відпочинку десь на природі, а подорожі до столиці). Серед наших туристів спочатку важко вирізнити інших мандрівників. Вони прибули сюди за тисячу (якщо не більше) кілометрів. Власне, ви навряд чи впізнаєте чужих одразу: вам треба буде почути їхню мову. Наші сусіди з півночі, сходу, півдня їздять сюди відпочивати «за кордон», як ми до Праги, Відня чи Варшави. Туристи обмінюються в інтернет-виданнях своїми враженнями від мандрівок Києвом — і позитивними, й негативними. Та є в них цікава тенденція. Мандрівники, наприклад, лають за щось Київ, але при цьому порівнюють його не з Москвою, Пітером, Кишиневом, Мінськом, а з Прагою, Берліном і Парижем. Ось так. Київ має рівнятися на європейські міста (3 журналу).

ІІ. Поясніть, використовуючи прості ускладнені речення, чому, на вашу думку, туристи прагнуть зробити пам’ятний знімок саме на майдані Незалежності.

Використовуючи ускладнені речення, складіть усний твір на тему «Історія та сучасність у моєму місті (селі)».

Простежте способи ускладнення простого речення. За рахунок яких членів речення відбувається це ускладнення? Сформулюйте й запишіть висновок.

edufuture.biz

Презентація на тему:
ПРОСТЕ НЕУСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НЬОМУ

  • Play

1 / 13 Скачати

ПРОСТЕ НЕУСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НЬОМУ

Презентація по слайдам:

ПРОСТЕ НЕУСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НЬОМУ Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

Для мене багато не треба, Щоб серце забилось раптово… Д. Луценко

Колективна робота з текстом 1.Прочитати текст мовчки. З’ясувати стиль і тип мовлення. 2.Поміркувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку. 3.Аргументувати відповідь. Чи бували ви коли-небудь в українському селі? Поділитися спогадами і враженнями, продовжуючи текст і зберігаючи авторський задум (усно). 4.Пояснити лексичне значення виділеного слова (канделябр — свічник для кількох свічок або електричних ламп). Скласти з ним речення, щоб воно виступало в ролі головного члена. 5.Складні речення перебудувати у прості та назвати у кожному простому реченні граматичну основу. З’ясувати спосіб вираження головних членів речення. 6.Із першого речення виписати словосполучення і зробити їх синтаксичний розбір.

Лінгвістичне дослідження 1.Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкращий — записати. Визначити вид тексту за емоційним забарвленням. Який настрій створює він у читача? 2.Погрупувати речення й записати в такій послідовності: 1) означено-особові; 2) узагальнено-особові; 3) безособові; 4) називні. Визначити в кожному реченні граматичну основу і пояснити, чим вона виражена. 3.Виділені слова розібрати як частину мови. 4.Схарактеризувати речення за метою висловлювання. Записати у таблицю приклади речень. Розказати, за якими ознаками вони класифікуються.

Види речень За метою висловлювання За емоційним забарвленням розповідні питальні спонукальні неокличні окличні

Творча робота (за варіантами) 1.Скласти й записати різні за метою висловлювання речення, у яких підметами були б подані слова і словосполучення. Варіант 1 — знайомий, багато школярів, шість восьмикласників, дві деревини, стадо кіз, кожний із нас, один із хлопців, кілометрів з двадцять, служити. Варіант 2 — багато сіна, мати з дитиною, три танкісти, дехто з відсутніх, уповноважений, одна з учениць, сім хлопців, творити, метрів з тридцять. 2.З’ясувати розділові знаки в реченнях. 3.Зробити синтаксичний розбір одного речення (за вибором).

Вибіркове письмо 1.Виписати спочатку речення зі складеним іменним присудком, а потім — зі складеним дієслівним присудком. Пояснити, як вони утворюються. 2.Підкреслити другорядні члени речення і з’ясувати, чим вони виражені. 3.Зробити фонетичний розбір виділених слів.

Самостійна робота з творчим завданням 1.Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. 2.Підкреслити підмет і присудок у кожному реченні. 3.Скласти зв’язну розповідь на тему «Тире між підметом і присудком». 4.Приклади дібрати з художніх творів, вивчених на уроках української літератури.

Ситуативне завдання Уявити, що вам доручено розмістити на сайті інформацію про відпочинок учнів вашої школи під час літніх канікул (оздоровчі табори (шкільний та позашкільні), екскурсії, подорожі цікавими місцями України, різноманітні поїздки тощо).

Розвиток мовних і мовленнєвих навичок учнів 1.У поданому тексті знайти неповне речення. З’ясувати роль таких речень у мовленні. 2.Розпитати свого товариша по парті про неповні речення, з’ясувавши, які ознаки вони мають, де вживаються і з якою метою. 3.Якою формою мовлення ви скористаєтеся?

Подумати і дати відповіді на запитання 1. Які ознаки має просте двоскладне речення? Навести приклади двоскладних речень. 2.Схарактеризувати прості односкладні речення. Навести приклади. 3.Які речення називаються неповними? 4. Розказати про другорядні речення. 5. Сформулювати правила написання прикладок. 6. Назвати види обставин і навести приклади речень з їх використанням. 7. Скласти речення з порівняльним зворотом і з’ясувати його роль у реченні.

Домашнє завдання Скласти розповідь у науковому стилі на тему «Просте неускладнене речення. Розділові знаки в ньому». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмому класі з цього розділу, з’ясувати їх роль та значення для розвитку мовлення кожної людини.

Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝», 2011 Джерела: 1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с. 2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с. 3.Омельчук С. А. Сучасний урок української мови у 8 класі / уклад. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. Ф. Соломахін, М. В. Чаловська — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 200, с. 4.Федоренко В. Л. Мовні цікавинки. Нестандартні дидактичні матеріали. — Х.:Вид. група «Основа», 2006. — 320 с.

Чтобы скачать материал, введите свой email, укажите, кто Вы, и нажмите кнопку

Нажимая кнопку, Вы соглашаетесь получать от нас email-рассылку

Если скачивание материала не началось, нажмите еще раз «Скачать материал».

svitppt.com.ua


Обсуждение закрыто.